ПОЕТИЧНА ВІТАЛЬНЯ


Збірка віршів "Я - частинка твоя, Україно!"

/Files/images/Збірка поетична.gif

Я спитала маму,
Що це – Батьківщина?
Посміхнулась мама:
«Дорога дитино,
Подивись навколо:
Буйно квітнуть вишні,
Шепотять тополі
І каштани пишні.
Річка хвилі котить,
Оберта турбіни,
І летить по дротах
Світло всій країні.
Шахти і заводи,
Сонячні долини,
Сіно на підводі,
Все це – Батьківщина.
І мала комашка,
І літак у небі,
І співає пташка
Пісеньку для тебе.
Наша рідна мова
Солов’їна, чиста,
Пісня колискова,
Усмішка іскриста,
Сонце на долонях
У погожу днину.
Зрозуміла, доню,
Все це – Батьківщина!»

Скатова Ірина, учениця 8 – а класу СЗШ №2


Збірка віршів "Поетична вітальня - 2006"

/Files/images/poetichna_vtalnya/промінчик.gif

МОЯ БАТЬКІВЩИНА

Наша Україна – найкраща країна!
Тут і річки, і степи, і поля!
Гарний садок біля хати моєї,
Там є квітки із запахом меду.

Абрикоси ростуть неначе сонце.
Соняшник дивиться нам у віконце.
Верба схилилась над водою.
Метелики літають тут над горою.

Ну що, вам сподобалась країна моя?
Все це моя Батьківщина – земля.

Вінтовкіна Короліна
учениця 6 класу
(2006р.)
МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Прекрасна і квітуча рідна земля,
З неї черпаю я мудрі слова.
Гуляю по лукам, степам і лісам...
Це рідна моя безмежна земля.

Тут ріки й долини, села й міста,
Тут завжди чути спів солов’я.
Тут люди, як квіти, а квіти – це все.
Тому і зростаю, живу і творю
І мову цього краю всім серцем люблю.

Бурлака Ганна
учениця 6 класу
(2006р.)
РІДНИЙ КРАЙ

Рідний край – зелений рай
Рідний край – зелений рай.
Це ліси, степи і гори.
Звірі дикі в ріднім полі.

Це верба похилена
І вітри посилені.
Це дівчина у гаю
Там завжди як у раю.

Рідний край –
Це там, де птах в вирій високо злетів,
Бач, як гарно полетів.
Квіти в полі там ростуть:
Маки і ромашки.

І зозулі звуки чуть,
І дзвенять комашки.
Рідний край – зелений рай...

Фролова Катерина
учениця 6 класу
(2006р.)
СВІТ КАЗКОВИЙ

Світ казковий, світ прекрасний,
Світ казковий, світ наш красний.
Красний він на поле й горе,
І на ліс на наш казковий
І на квітку польову,
І на пташечку в садочку,
І на сонце, і на гай
Хоч волошки йди й збирай.
Світ казковий, світ прекрасний
Світ казковий, світ наш красний.

Гринь Даша
учениця 6 класу
(2006р.)
Я у запорожців

Одного разу, на фізкультурі,
я вийшла у роздягальню, щоб
узяти гроші. Але грошей я
не знайшла і відчула, як хтось
мене вщипнув. Я обернулася.
Нікого не було. Раптом я почула
незнайомий голос:
-Хто це говорить?
-Це ми, – вже відповіло багато голосів.
-Але я вас не бачу! – швидко промовила я.
-Ми перед тобою. Тобі тільки треба
перевести погляд на підвіконня.
Я повернулася і побачила булаву,
литавру і бунчук.Побачила!
-Накінець-то!Тихо всі! Нас сюди не
побазікати прислали.
-Так вас сюди ще й прислали?
– здивовано запитала я.
-Так, але хто не скажемо!Починайте! –
сердито пробурчала литавра-
Все, все. Слухай. Така можливість
буває не щодня. Тобі замовили квиток
у минуле. Але ти має право відмовитись!
Подорож твоя триватиме півгодини.
-Ні, ні!-Я згодна їхати з вами.
-Тоді рушаймо! – сказала булава
„Один, два, три і у подорожі ми!”
у мене запаморочилася голова і я впала.
Мене підняли двоє мужніх, гарних хлопців.
Я зрозуміла, що переді мною справжні
запорожці. Вони були високі, рівні та
здорові, повбирані у гарну одежу.
Я бачила Січ власними очима.
Спілкувалася, намагалася якомога
більше розпитати про звичаї та порядки,
але півгодини так швидко минуло...і я так
і не зрозуміла, що зі мною сталося.
Коли відкрила очі, то переді мною лежав
розкритий підручник з української
літератури і фантастично казковий твір
Івана Нечуй – Левицького „Запорожці”.
Мабуть, він таки дійсно фантастичний.

Назарець Є.

Як дивно
Як дивно се закладено в природі,
Прийшла весна. Все квітне, ожива,
А як зав’южать зразу хуртовини,
Все й завіщує, що прийшла зима.
Як дивно все закладено в природі.

Могутов Юрій

Кiлькiсть переглядiв: 610

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.